На жаль, ми не встигли допомогти Марії Миколаївні, і вона покинула це світ у віці 82 років. Приносимо щирі співчуття усім близьким.
Всі кошти будуть переведені на допомогу Ларисі Петрівні, історію якої можна дізнатися тут.
Історія:
Марія Миколаївна, 82 роки.
Ліва частина тіла знерухомлена. Син помер, дочка – інвалід і проживає на іншому кінці Києва. Допомогти Марії Миколаївні нікому. Живе вона одна, на п’ятому поверсі п’ятиповерхового будинку, в якому немає ліфта, в Дніпровському районі. На вулиці не буває.
Ключі від дверей її квартири у сусідів. Якщо Марія Миколаївна падає на підлогу, стукає в стінку, щоб сусіди прийшли та підняли її.
Перший інсульт у неї трапився в 1986 році, тоді вона ще потихеньку ходила. Але після смерті сина повністю відмовила ліва сторона – нога і рука не працюють. Ніхто не займається з Марією Миколаївною реабілітацією. Ні масаж, ні інші необхідні процедури Марії Миколаївні недоступні.
Вдень вона сидить на стільці, вночі спить на ліжку, з якого їй важко підніматися, ходить «під себе» або стоячи, на відро.
Знайома з сусіднього будинку іноді допомагає з їжею. Сусіди, за винагороду, виливають раз в день «туалет» з відра. Приносять вранці теплу воду, щоб вона вмилася. Але в кінці квітня всі сусіди їдуть на дачу.
Приїжджає з Позняків дочка (інвалід, відсутній тазостегновий суглоб) раз в тиждень, забирає білизну в пральну машину, привозить їжу, хліб.
Додому приходять лікарі за направленням від дільничного, за дзвінком Марії Миколаївни, але ставлення у них до неї «за залишковим принципом» (якщо висловитися м’якше).
Субсидія та інвалідність оформлені. Приємна жінка, любить порядок, але здоров’я не дозволяє прибирати як слід. Каже: «вже як свиня».
Необхідно:
- обстеження в офтальмолога;
- реабілітація і масаж;
- крісло;
- спеціальне ліжко;
- біотуалет;
- прибирання генеральне;
- доглядальниця на неповний день 2-4 рази в тиждень.